Кокос — це кремова, молочна й деревна нота, яка для багатьох асоціюється з відпочинком на сонці та тропічними островами. Її можна спрямувати в бік кокосового крему, гурманського кокоса (у харчовому контексті) або тропічного напрямку піна колада. Кокос неможливо екстрагувати для парфумерії, однак існують синтетичні сировинні матеріали, які можна використати для створення кокосового ефекту і які ми розглянемо нижче.
Aldehyde C18 — традиційний робочий кінь кокосової ноти: він потужний і дає впізнавану кокосову ноту піна колада, навколо якої побудовано багато акордів. Він працює як спецефект, що модифікує композиції, тож не варто списувати його з рахунків лише через запах у чистому вигляді. Methyl laitone — це кремовий, деревний матеріал із чітким кокосовим характером, корисний для наповнення тіла композиції та як альтернатива грайливішій, менш серйозній стороні aldehyde C18. Bicyclononalactone щільніший і деревніший, але залишається в кокосовій нюховій території, і може використовуватися для передачі деревної кокосової шкаралупи, тоді як milk lactone добре працює як декоративний штрих, коли потрібно підкреслити напрямок кокосового крему, пом'якшуючи грані та роблячи акорд молочнішим, не стаючи цукровим. Кокос природно поєднується з білими квітами, кремовими деревними нотами (як-от сандалове дерево) та м'якими мускусами. Нам подобаються акорди між кокосом і водночас бананом та ірисом.
